Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Syndication

feed-image My Blog

Форма входа

Календарь

<< < Ноябрь 2025 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22
24 25 26 27 28 29 30

Оксана Шабас із Костянтинівки: пам’ять, що говорить олівцем і словом

564747886 2039649126798965 9159751382226080765 n

День художника України (13 жовтня) – це день, коли мистецтво має особливу владу говорити про важливе, бути голосом емоцій і пам’яті. І саме в цей контекст особливо промовистою стає історія художниці з Костянтинівки Донецької області - Оксани Шабас.

Вона обрала свій інструмент - графітовий олівець - щоб увічнити обличчя загиблих захисників. Її портрети - це спроба передати характер, душу, історію людини, звернення до родин, до громади.
Оксана відчула в собі поклик показати героїв, яких часто немає у загальнодоступних списках чи меморіалах. Проєкт під назвою «Наші» уже охопив десятки портретів: вона працює з фотографіями, зі спогадами, з інформацією, що дає змогу реконструювати обличчя, навіть якщо не все чітко видно.
Кожен портрет - це історія: народження, життя, мрії, страхи, кохання, служба і те, що змусило завмерти серце захисника. Чимало робіт присвячена конкретним людям, яких Оксана отримала через контакти з побратимами чи рідними. У своїх текстах і поезіях вона також звертається до втрат, до надії, до пам’яті - бо слово для неї йде поруч із зображенням.
Оксана волонтерить, підтримує родини героїв, розповідає про проєкт «Наші», показує портрети на виставках та видає книги з портретами, історіями й віршами про Воїнів-Героїв.
Цю історію хочеться нести в публічний простір, нагадати: мистецтво може бути простим олівцем і щирим словом, може стати містком між полеглими за свободу та тими, хто продовжує цю боротьбу.
Ці портрети й вірші знак вдячності кожному, хто віддав життя за мирне небо. І хай пам’ять промовляє - через олівець, через слово, через душу мисткині Оксани Шабас з Донеччини.
(За матеріалами Костянтинівського міського краєзнавчого музею)
Джерело: Заклад культури https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmuseum.kostyantynivka%2Fposts%2Fpfbid02tNvQ7ui3q7iRFNH1tkqajcqKRvmHLVwgcfAHxeVRjRSQfPidTsYrwLpoe3D7r95Ql

562428988 2039649260132285 8845357407921517696 n

565107187 2039652940131917 4802078843163857756 n

564040126 2039653030131908 3209631694929041523 n

Історія Оксани Шабас - учасниці обласного конкурсу
«Жінка Донеччини» 2025 року, в номінації «Творчиня змін та можливостей»

Шабас Оксана Анатоліївна - мисткиня, викладачка та перекладачка іноземних мов, родом з Костянтинівки Донецької області. Малювала та писала вірші ще змалечку. Ще в підлітковому віці почала опановувати мистецтво самотужки. Спочатку були малюнки в
кольорі. Пізніше зрозуміла, що чорно-білі тони їй ближчі за духом, бо проймають своєю таємничістю. Тому й виточила своє мистецтво графітного олівця та лайнера. Уже в 2019 році відбулася перша виставка в стилі гіперреалізму. З 2022 року додала до мистецтва символізм та неоемоціоналізм.
Це зовсім нове поєднання в мистецтві, яке поки практикується у Великій Британії та Аргентині.
Найголовнішим проєктом Оксани є артпроєкт «Наші» пам’яті Артема Тимченка. Артпроєкт є важливим внеском для збереження пам'яті про героїв, які віддали своє життя за Україну, які досі нас захищають чи захищали, які безвісти зниклі та є прикладом того, як мистецтво крізь портрети може служити цій важливій меті.
Під час АТО Оксана допомагала військовим, які стояли на позиціях біля її міста: їжею, одягом, усім, чим можна було. У квітні 2022 року під Авдіївкою поліг у бою її друг Артем Тимченко, з яким Оксана познайомилася під час волонтерських поїздок у себе вдома. З 2015 року вони стали товаришувати. Цю втрату Оксана важко переживала. Потім взяла до рук олівець та папір і
намалювала його портрет. «Артем при житті дуже хотів, щоб я зробила виставку присвячену Героям. Настав час. Спочатку це були герої з рідного міста. Далі підтягнулися родини та військові з усієї країни. Тепер це всеукраїнський проєкт.
Оксана безкоштовно малює портрети героїв, збирає інформацію про них, проводить заходи про воїнів для родин Героїв та небайдужих людей. Оксана також проводить «уроки мужності» у Полтавських школах та вищих навчальних закладах на основі власного проєкту та у власній рідній школі онлайн, зараз Костянтинівський ліцей.
Оксана видала книгу «НАШІ» пам’яті Артема Тимченка (1-ша частина).
Це більше ніж історії захисників, це сторінки нашої з вами історії. У першу частину книги увійшли також малюнки української тематики та вірші Оксани.
Готується друга частина. Книга потрапила до 7-ми державних установ. Перший тираж був у розмірі 200 екземплярів, проте зробили й додатковий друк. Книга видана виключно коштами художниці та рідних воїнів, чиї історії увійшли до видання. Ця книга - пам'ять та скарб, який прирівнюється до вічності. Зараз друкується 3-й тираж першої книги, яка буде передана Полтавським школам, за фінансовою підтримкою батька загиблого воїна Ігоря Фирсова. Для кожного
захисника Оксана створила електронну базу з qr code, яку можна поповнювати.
Наразі проєкт має 78 портретів і постійно поповнюється.
Наразі нараховується 26 мистецьких подій, які провела Оксана. Відкриття її виставок-заходів - шоу, де можна побачити картини, танці різних стилів, у виконанні самої мисткині, почути вірші, побачити інших творчих людей. Часто Оксана до заходів залучає молодь.
Наразі у Оксани 2 книги та 6 збірок поезії, готується друга частина книги «Наші» та нова збірка поезії. Вірші Оксани прийняті до надбання української історії міністерством культури та інформаційної політики України. 9 віршів
надруковано в першому літературно-мистецькому журналі «Воля». Картини вигравали 1-ші місця на європейських конкурсах.

(за матеріалами Донецької облдержадміністрації, у публічному доступі)

25 11 оксана шабас

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.