Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Syndication

feed-image My Blog

Форма входа

Календарь

<< < Июнь 2024 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

История Константиновки

Музейні історії: від Костянтинівки - Берліну

248949640 1064196711010883 7395184980321539961 n

   1237 рік вважається офіційною датою заснування Берліна - столиці Німеччини. Згідно з народно-етимологічною версією назва міста пішла від німецького слова «Bar» - «ведмідь». Щонайменше з 1280 року ведмідь є символом Берліна.

Подробнее: Музейні історії: від Костянтинівки - Берліну

Музейні історії: Еволюція «-фонів» - Патефон

03 02 21 Патефон

   У 1907 році службовець французької фірми «Пате» Гільйом Кеммлер спростив дизайн грамофону: величезний рупор вбудував в середину корпусу і зробив новий апарат малогабаритним і переносним: він був скомпонований у вигляді чемоданчика, переносився у застебнутому виді за спеціальну ручку. Назва «патефон» більш була поширена в Радянському Союзі і об’єднувала два слова: «пате» назва фірми - виробника, «фон» в перекладі означає «звук». В інших країнах патефон називали по-різному – графофон, фонограф, віктрола, «гово́ряча машина». З появою патефонів замість сталевих голок, розрахованих на програвання однієї платівки, стали використовувати сапфірові голки, розраховані на багато численне використання.
   Легкий м’який шерех і трепетне шипіння платівок не заважало, а навпаки створювало особливу теплу атмосферу для слухачів. Трішечки чаклунства над музичним апаратом за допомогою поворотів ручки патефону, і ось вже ллються звуки музики і голоси улюблених співаків.
   На початку ХХ ст. в світі щорічно випускалось 3 тис. найменувань грамплатівок загальним тиражем більш 4 млн. Але вже з середини 50-х років патефон став витіснятися електрофоном.

Джерело

Поздравляем автора с изданием книги о Константиновке!

   119731974 602338683738884 7526817229808994731 n

    Долгожданное событие для города Константиновки! Вышла в свет книга об истории стекольного производства нашего города: А. Новосельський "Скло Донеччини: iсторiя скляноi промисловостi Костянтинiвки". Стекольное производство - исторически одно из ведущих, на протяжении фактически 125 лет. Местные заводы - стекольный, бутылочный или стеклоизделий, зеркальный или "Автостекло", а также цех ёлочных украшений - изготовляли широкий ассортимент продукции. Масса увлекательной информации, изображений.
       За то, что эта книга увидела свет, стоит поблагодарить руководство компании "Гласкомерц" в лице Дмитрия Александровича Штагера! 

Подробнее: Поздравляем автора с изданием книги о Константиновке!

Музейные истории: Константиновская ситалловая посуда

   20 07 ситал посуда

 В городском краеведческом музее бережно хранится коллекция ситалловой посуды. Посуда из прочного белого материала - ситалла, массово производилась в 80-90-е годы ХХ в.

Подробнее: Музейные истории: Константиновская ситалловая посуда

Конкурс відео-робіт «Вітай на всі – 150!»

20 07 конкурс

З а т в е р д ж е н о:
Протокольним рішенням 

від 07.07.2020 № 1

П О Л О Ж Е Н Н Я
про конкурс відео – робіт «Вітай на всі – 150!»
Костянтинівська міська рада

16 07 20

 

Ювілею нашого міста присвячується

   08 07 20 краеведение

   У 2020 році Костянтинівка відзначає своє 150-річчя. Відлік історії міста розпочинається з відкриття станції Костянтинівка на Курсько - Харківсько -Азовській залізниці, яке урочисто відбулося у січні 1870 року. До ювілею міста Костянтинівський міський краєзнавчий музей розпочав краєзнавчий проект «150 фактів з історії міста однією фразою». Цей проект - історична ретроспектива міста. До «Фактів..» в хронологічній послідовності ввійшли доленосні події, що сприяли розвитку міста, цікава інформація про діяльність містоутворюючих підприємств, про людей, які залишили свій слід в історії Костянтинівки.

 

Останній з Номікосових. Історія Костянтинівки

 1591859376 103120974 3256408584440478 9003904578289724543 o

  На 103 році життя, пішов Юрій Петрович Номікосов - останній з Номікосових, що народилися в Костянтинівці. З відзнакою закінчив Інститут нафти і газу імені Губкіна. Після закінчення був коммандірован для розвідки і участі в роботах по видобутку нафти в Таджикистані, Узбекистані, Монголії - рветься до Волзі ворог міг відрізати фронт від Північного Кавказу і Каспію.

  Більше 10 урядових нагород, десятки запатентованих винаходів, авторських свідоцтв і учнів в області розробки свердловин, а ще дивовижної краси картини, зроблені своїми руками з використанням акварелі, олії, берести.

   До останньої миті життя він був активним, життєрадісним людиною, всім цікавився, складав вірші, працював в саду.
   Похований на кладовищі Ахмед Даниш в Ташкенті, 10 червня 2020 року.

 

"Музейні історії". Магія скляних прес-пап'є

09 04 20 Прес папье

"Музейні історії"
Магія скляних прес-пап'є

   Головний герой роману Джорджа Оруелла «1984» Уінстон Сміт, купивши цей предмет у антикварній лавці, назвав його «шматочком історії, який забули змінити» і «листом з минулого століття, який нікому прочитати».
Скляні кулі прес-пап’є почали виготовляти в середині ХІХ у Венеції, але головними на ринку стали відомі французькі виробники Баккара, Сент-Луї і Кліші.
   У міському краєзнавчому музеї зберігаються скляні кулі прес-папье і скляні кулі-чорнильниці, які наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. були виготовлені майстрами-склодувами пляшкового заводу. Промислове виробництво предметів зі скла у Костянтинівці розпочали бельгійські підприємці. Виготовляли різноманітні пляшки та листове скло. Кваліфікованих майстрів запрошували з Бельгії. Імовірно, майстер-іноземець, що володів технологією виготовлення декоративних куль прес-пап’є і передав досвід місцевим склодувам.
   Зараз у вік комп’ютерних технологій скляні шари прес-пап’є являються одним з найцікавіших ретро-елементів оформлення письмового столу, справжнім витвором мистецтва. Щось таємниче приховується за товщею прозорого скла, погляд сягає глибини кулі і занурюється в казковий різнокольоровий світ.

Музейні історії: Гасова лампа як витвір мистецтва

09 04 20 Гасова лампа як витвір мистецтва

Музейні історії: Гасова лампа як витвір мистецтва

   Гасова лампа як витвір мистецтва В Костянтинівському краєзнавчому музеї зібрана колекція виробів міських заводів скляної промисловості, серед якої зберігається витвір мистецтва І пол. ХХ ст. з прозаїчною назвою Лампа гасова настільна 10-лінійна, виготовлена на московському заводі «Металламп», СРСР.
   Лампа, вигином свого тулова, повністю зробленого із прозорого зеленого скла, нагадує античну вазу на високій ніжці, прикрашену рельєфними хвилястими лініями з поєднанням рослинного та геометричного орнаментів.
   Такі лампи були не тільки корисними в побуті, але й прикрашали інтер’єр помешкань заможних костянтинівців.

"Музейні історії" Пляшкове царство

09 04 20 Пляшкове царство

"Музейні історії"
Пляшкове царство

   У Костянтинівському міському краєзнавчому музеї зберігаються пляшки, балони, чверті, виготовлені на місцевому заводі більш 120 років тому.
   Наприкінці ХІХ ст. Бельгійське акціонерне товариство «Донецькі скляні заводи в Сантуринівці» отримало дозвіл на будівництво заводів вздовж річки Кривий Торець на землі придбаній у місцевого землевласника Пантелеймона Номікосова.
   У 1895-1896 рр. бельгійськими підприємцями були збудовані скляний, пляшковий і хімічні заводи.
   На пляшковому заводі у 1909-1913 роках об’єм виробництва складав близько 50 мільйонів пляшок. Виготовляли пляшки шампанські, пивні, сельтерські, горілчані, боржомні в чотирьох кольорах: зелені, темно-зелені, коричневі, прозорі. Також було освоєно виробництво аптечного посуду, банок під варення, балонів.
   В експозиції можна побачити вироби майстрів-склодувів, що вражають своєю формою, різнобарвністю, широким асортиментом.

Исторические места Константиновки: парк Керамиков

16 08 19 3

  Продолжаем виртуальную экскурсию по памятным местам Константиновки совместно с директором Донецкого областного художественного музея, историком и краеведом Андреем Новосельским. Сегодня расскажем о парке, о котором мало кто из современных жителей города осведомлен. Итак, начнем...
    Мало кто сегодня помнит или знает, что в районе современного южного путепровода на берегу реки еще не так давно находился парк, где любили отдыхать горожане. Парк называли Керамический или Керамиков, так как он был создан рабочими и для рабочих этой отрасли. Рядом находился район, где они компактно проживали и где было их место работы — огнеупорный завод «Красный Октябрь», а также кирпичный «Строитель». Приходили сюда отдыхать и жители соседних районов.
   Интересно, что парк невольно расположился в историческом месте. Так, в старину в этих местах располагалась почтовая станция с названием Торецкая, с вариациями в источниках — «при реке Торце» и «при Кривом Торце». Находилась она на Большом почтовом тракте, который соединял уездный Бахмут с губернским Екатеринославом (сегодня Днепр).

Новостной портал газеты "Знамя индустрии"

Зеленые зоны Константиновки: сквер Тихий

   16 08 19 2

   Жители Константиновки любят проводить свободное время в парках и скверах. Когда они появились, что из себя представляли и что с ними сейчас? Хотите узнать, где гуляли наши родители и родственники трех-четырех поколений?

   Это - Городской парк, или сад, разбитый еще в начале ХХ века, он же затем Центральный и имени Якусевича, Металлургов, Цинковый и «Автостекло», Керамический и Химиков, Юбилейный, скверы Воинов-интернационалистов, имени Шевченко и Театральный. А также ряд специальных зеленых зон — в районе путепровода, у 7-й школы, на проспекте Космонавтов и некоторые другие. Нас ждут история их создания и истории среди тенистых аллей.

  Совместно с директором Донецкого областного художественного музея, историком и краеведом Андреем Новосельским продолжаем рассказ о памятных местах Константиновки. Сегодня Андрей Новосельский рассказывает о сквере Тихий, сегодня известного под названием Тихий.

  Так он стал называться несколько лет назад — в честь Алексея Ивановича Тихого (1927–1984) — диссидента, одного из основателей Украинской общественной группы содействия выполнению Хельсинкских соглашений (1976). Вошло ли это название сквера в официальный оборот — вопрос другой.

  Родился Алексей Тихий на хуторе Ижевка, между Константиновкой и Дружковкой. Часть своей жизни работал педагогом в разных школах области. В январе 1977 года был арестован и на суде, который проходил в Дружковке («процесс по делу Руденко-Тихого»), был осужден по статье об «антисоветской агитации и пропаганде». Это был его второй срок, после него из заключения живым он уже не вернулся.

Новостной портал газеты "Знамя индустрии"

Памятные места Константиновки: Сквер имени Шевченко

   16 08 19 1

   В канун 22 июня, даты нападения гитлеровских войск на Украину (по крайней мере, ее большую часть, которая входила в состав СССР), наше издание решило начать серию публикаций об исторических местах Константиновки, малой родины редакции Zi.ua
   В этот раз расскажем об одном очень тихом месте в городе, где любит отдыхать и стар, и млад, а местные жители еще и занимаются его уборкой и реставрацией по мере сил.
  Создание сквера имени выдающегося поэта Тараса Шевченко берет свое начало в 40-50-х годах прошлого века. Значительная его реконструкция приходится на середину 70-х, а в последующем было еще несколько дополнений.

Новостной портал газеты "Знамя индустрии"

Исторические места Константиновки: парк Металлургов

   18 08 2019

    Продолжаем исторический обзор парков и скверов Константиновки. Позади остались Шевченко, Тихого и Керамиков. В это раз речь пойдет о таком «динозавре» среди парков — одном из старейших в городе — как парк Металлургов, он же Металлистов. Нас ждут тихие аллеи, гул стадиона, музыка эстрады, смех малышей, свет кинолент, прохлада фонтанов и многое другое.

Новостной портал  газеты "Знамя индустрии"

Проект студентов КТЛНАУ по историко-архитектурным памятникам Константиновки

 670003

 Об историческом и архитектурном наследии Константиновки рассказывают участники студенческого проекта "Историко-архитектурные памятники города Конcтантиновка" (#домікнехворій) студенты 1-го курса Константиновского сельскохозяйственного техникума Луганского национального аграрного университета (КТЛНАУ) из групп АС-11 и Б3-14.

Подробнее: Проект студентов КТЛНАУ по историко-архитектурным памятникам Константиновки




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.