155-ої РІЧНИЦІ КОСТЯНТИНІВКИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ. Сталева криця, що стала склом: «АВТОСКЛО»

Подробности

Категория: Історія Костянтинівки

Опубликовано 08.09.2025 22:29

     Костянтинівка - місто майстрів, а його легендарний завод «Автоскло» - символ інженерної майстерності та виняткової якості. Ця історія про підприємство та його майстрів, що перетворювали пісок та шлак на унікальні вироби.

   Все почалось в далекому 1890 році з дзеркального заводу, який вже до середини 1920-х став найбільшим у своїй галузі, виготовляючи не лише дзеркала, але й складну продукцію: ілюмінатори для пароплавів, водомірне скло, облицювальну плитку, скло для дахів і навіть оптичне скло. У 1926 році запрацював цех №25, продукція якого забезпечувала потреби армії й флоту.

   Дзеркальний пережив справжній прорив у 1930-х роках, коли переорієнтувався на виробництво автомобільного та технічного скла. Саме в Костянтинівці команда інженерів створила перший автомобільний триплекс - скло, яке зробило автомобілі безпечнішими, а місто - провідним виробником автомобільного скла. Тоді завод отримав нову назву - спочатку «Техстройскло», а згодом «Автоскло» №25.
Винаходи заводу стали джерелом гордості. Скло «сталініт», розроблене в 1934 році, було міцнішим за звичайне. Невдовзі запрацював перший в країні цех високоміцного скла, з його масовим виробництвом для автомобільної та будівельної сфер. Клінгерне скло - для вироблення якого наприкінці 1930-х розробили технологію штампування, що значно збільшило продуктивність виробництва клінгерів для електростанцій, котлів, локомотивів.
  Також завод виготовляв дзеркальні відбивачі для зенітних прожекторів, молочний марбліт для облицювання стін.
    Костянтинівка не просто виробляла, вона творила!
   Винятковою подією стало створення у 1937 році «рубінового скла» за власною технологією «селеновий рубін», яка забезпечувала бездоганний червоний відтінок без застосування дорогоцінного золота.
  Справжньою гордістю стало виготовлення кришталевих чаш діаметром 2,5 метра для фонтану на Всесвітній виставці в Нью-Йорку у 1939 році. Це було грандіозне досягнення, адже до цього завод ніколи не працював з кришталем. Цей фонтан, як символ невтомної праці та майстерності місцевих робітників, зараз зображений на гербі міста.
   Під час Другої світової війни найцінніше обладнання заводу було евакуйовано. Вже у 1943 році після звільнення міста почалося відновлення виробництва і весною 1944 року завод запустив випуск віконного скла. У повоєнні роки на підприємстві швидко нарощували потужності з виготовлення скляних виробів для різних сфер: від об'єктів промисловості до військових замовлень.
   У 1950-60-х роках на заводі з’явилися новітні конвеєри для виробництва полірованого та кварцового скла. Розпочалося виготовлення продукції для телевізорів, архітектурного скління, а також великогабаритних дверей із «сталініту», що застосовували в будівлях по всій країні. У 1959 році науковці та завод «Автоскло» розробили великі склопакети для скління Палацу спорту в Києві, Бориспільського аеровокзалу, санаторіїв та склопакетів для житлових будинків, які використовували уновобудовах нашого міста.
   У 1962 році на базі заводської лабораторії було засновано науково-дослідний інститут «НДІАвтоскло», де працювало близько 500 науковців. У його стінах, спільно з іншими дослідниками, був розроблений і впроваджений у виробництво шлакоситал - інноваційний будівельний матеріал, створений із доменних шлаків. Його активно використовували при масштабних будівельних проєктах, а закордонні компанії виявляли неабияку зацікавленість у цій технології.
   З середини 1960-х років завод освоїв виробництво технічного ситалу, а вже у 1975 році почав випуск кварцових обтічників.
  Підприємство виконувало унікальні спецзамовлення: від фігурного скла для станцій метро до ілюмінаторів для першого у світі атомного криголама і великогабаритних дзеркал для палаців і телевеж.
   Завод випускав близько 300 найменувань продукції, значна частина якої йшла на експорт: візерунчасте, армоване скло, «сталініт» та дзеркальні вироби постачалися до багатьох країн світу і користувалися чималим попитом.
   Однак, у 1996 році через економічну кризу та втрату господарських зв’язків завод «Автоскло» припинив свою діяльність.
   На його базі утворилися два нових підприємства - ДНВП «Кварсит» у 1998 році і ПАТ «Спецтехскло А» у 2000 році. У 2012 припинили роботу й новостворені підприємства. У ході тривалої ліквідації, яка завершилася у 2017 році, адміністративні будівлі та виробничі цехи заводу були демонтовані.
  Але спадщина промислового гіганта «Автоскло» живе у технологіях, досягненнях, спогадах, і, що найважливіше, у серцях костянтинівців, які пишаються своїм містом.
   Це лише маленька частина великої історії, яка показує, як важливо пам’ятати і шанувати минуле.

За матеріалами Костянтинівського міського краєзнавчого музею

https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmuseum.kostyantynivka%2Fposts%2Fpfbid07nTT7WPtXUUtzcProTub8Ky35pn4hAdPDvN25csPAJnk9SbZdXiMG6FkqwaRp5mel