Дерево Життя у вишивці Людмили Кожушко

Подробности

Категория: Людмила Кожушко

Опубликовано 19.08.2017 17:13

 Приблизно 1,5 місяця тому костянтинівська майстриня Людмила Василівна Кожушко почала працювати над незвичайним виробом – вишивкою Дерева Життя. Спочатку майстриня звернулась до фахівців Інтернет-центру центральної міської публічної бібліотеки з проханням знайти малюнок Дерева Життя. А потім – інтригуюче чекання. І ось сьогодні Людмила Василівна привезла свою роботу до бібліотеки. Пропонуємо відвідувачам блогу розглянути цю дивовижну вишивку.

  До речі, Дерево Життя є універсальним та всепронизуючим символом серед багатьох різноманітних архетипів світогляду наших предків. Він живе у свідомості багатьох народів світу протягом багатьох віків – Європа, Близький Схід, Північна Америка, Австралія, Індія, Африка. Ще 5 тис. років тому назад єгиптяни закріпили на храмових колонах в Луксорі картину Дерева Життя. Дерево відшукало стежину до серця народів не тільки в традиційно-побутових ритуалах, але й у релігіях, космогонічних уявленнях, містиці. Воно в самому широкому обсязі відображає реалії людського буття – це структура Всесвіту, структура спільноти Роду, а також суть людини як поля битви добра та зла. Дерево несе функцію зв’язку мирів, неба та землі, людей та богів, матерії та духу, є своєрідною віссю всесвіту. За давньою філософською думкою, воно є втіленням мудрості, вище якої нема нічого, воно є судинами великого тіла космосу, по яким тече сила та міць космічного простору.
  В українському народному мистецтві дуже поширені символи триєдності світу, міфічних птахів – творців світу, та того ж світового дерева життя. Дерево Життя поєднувало три плани буття – горішнє, тобто небо, проміжне, тобто землю, та долішній хаос, тобто підземний світ та підземні води. Архетип дерева був єднальним ланцюгом між ними трьома, уособлюючи їх в своїх частинах: вершечок крони, стовбур та коріння або вазон. У дерева є свій охоронець – птах, який символізує світову душу. Традиційно дерево зображується таким, що росте у вазі, чаші, виходить з неї, так його коріння кріпиться та виростає з лона всесвіту, який та чаша символізує.
  Ксенофонт Сосенко зауважив, що Світове Дерево є першим світотворчим чинником, як вважає народний світогляд. В українських колядках Світове Дерево стоїть на воді, першостихії, а на ньому голубки радяться, як творити-засновувати світ. Дуже символічний опис. Проходить час, і дерево змінюється-переростає у дерево, де живе сам Бог, ще пізніше переходить до родинного плану, наприклад, купальське чи весільне гільце, дерево на Трійцю тощо. Це вже не стільки космос, скільки давній Рід, і тепер символ більше обрядовий, ніж світоглядний.
   Традиційно Дерево Життя завжди квітне, що означає сьогоденне життя кожного. Всі квіти різні за розмірами, пишністю, кольором чи його інтенсивністю, різні за станом, деякі вже відходять, а деякі тільки розпустились або збираються вийти з пуп’янків. І це все також символічно – бо саме таке різне і наше життя. Найвищі бруньки, що розмістилися на самій верхівці дерева, - це майбутні покоління. Навколо них можна побачити інколи ореоли – це енергія, що готує їх до народження та до переходу в інше усвідомлення. Плоди Дерева – символ минулого, людських діянь, звершень тощо. На самій верхівці Дерева зазвичай цвіте квітка, що відособлюється від інших – «Вогонь Життя», і вона охороняється двома світлими духами. Вони зображуються в святих книгах як два янголи з крилами, а на рушниках відображені у вигляді птахів. Взагалі знаки птахів та їх розміщення дуже символічні: біля самого стовбуру внизу вони його творять, зберігають від злих духів та чар; вгорі проводять та розповсюджують Світ, який іде через них до людей та життя. В народній культурі українців символ птаха був символом Божества Сонця, Птаха, Творця всього, що є у світі.
   У мистецтві вишивання Дерево Життя також займало немале місце та значення, було чи не найважливішим та центральним від усіх інших символів. Весь космос, всі його прояви та явища проходять через Дерево та лягають на полотно. Корені Дерева сягають далеко в глибочінь, у витоки, туди, де народжується все існуюче та неіснуюче, дають сили та життя могутньому стовбуру – самому Всесвіту, який увінчує могутня квітуча крона, що тягнеться вгору, в майбутнє. Саме так Дерево є символом безсмертя, безкінечності життя та його різнобарвного розмаїття. Дерево об’єднує минуле, теперішнє та майбутнє, воно стоїть поза часом та простором, воно є центром всесвіту, воно є сам всесвіт, у всіх його вимірах. Дерево ділиться на три частини – три світи, три буття та небуття, але водночас вказує і на двоїстість світу – як поєднання та боротьби Духовного та Матеріального, перше відображується в гілочках, молодому листі, квітах, плодах, а друге – це коріння, стовбур, старі міцні гілки. Сама крона дерева також різна і створена гілками різного віку, стану, образу: найнижчі уособлюють Начала, початок всього, сили життя, могутність; гілки трохи вище – це Стихії, і ще вище, найтонші – Царства, від мінерального через рослинне та тваринне до людського. Гілки відходять від стовбура і їхнє мереживо переплетіння все ускладнюється, що показує фізичне Життя, а чим ближче до кореня, тим простіше та більш значуще воно є. Вазон, з якого виходить-проростає Дерево, символізує Дерево Роду, яке починається з маленької гілочки, відламаної від Світового Дерева. Через Дерево Роду в культуру приходив бог Род, що був прабатьком всіх богів.

Дерево життя як елемент символізму в культурі України. - Електрон. текст. - Режим доступу:
https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/derevo-zhizni-kak-element-simvolizma-v-kulture-ukrainy/. - Загол. з екрану. - Мова: укр. - Перевірено: 19.08.2017