Комментарии
-
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
24.02.2026 12:44 -
Юрій ряст: Світло донецького слова
19.02.2026 17:39Дуже тепла, добра і "тиха" лірика Юрія Ряста - саме до душі, до серця довгими зимовими вечорами. -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
18.02.2026 22:45Поверталась і не раз. Але не можу читати через силу. Містика якась)))) -
Пеппі Довгапанчоха — дівчинка, яка зламала всі шаблони
16.02.2026 21:4110/10. Це книга-вітамін, яка лікує від зайвої серйозності та нагадує: у кожному з нас живе бунтівник ... -
Бібліотечний бум на книгу "Служниця" Фріди Макфадден
12.02.2026 14:27Не читала - не дивилася, але звучить ІНТРИГУЮЧЕ! Пошукаю електронний варіант книги. Хоча разом зі ШІ ... -
155 років від дня народження Лесі Українки
12.02.2026 14:01Читання тексту та музичне виконання тексту сприймається по-різному. Але цікаво, неперевершено. -
Сяйво рідного дому: Соняшники
10.02.2026 23:29Творча робота Вікторії нагадує рідні міста, дім, близьких людей. Справжнє сяйво рідного дому. Чекаємо ... -
"Читацький гід" в Інстаграм бібліотеки пропонує #ЧитайДумай про що?
04.02.2026 16:33Насправді, є над чим подумати -
«Кафе на краю світу» Джона Стрелекі
04.02.2026 15:50Нова книга — як нове знайомство. З автором. З героями. І, несподівано, із самим собою. Це історія про ... -
Що стається з книгою, коли її не читають?
29.01.2026 23:17Для мене це «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Він зберігає дуже просту, але водночас складну ... -
"Читацький гід" запрошує "посмакувати" книгу
16.01.2026 16:45Стейк із кров’ю під солодким соусом. На вигляд — ідеально поданий, акуратний, навіть апетитний. Перший ... -
Бібліотечний 2025-ий, або Рік, коли книги об'єднували
08.01.2026 18:55Креатив зашкалює, особливо у молодих фахівців :-) Дякую всій бібліотечній команді. Нас небагато, але ... -
#Читацький_гід в Інстаграм бібліотеки рекомендує книгу Емілі Сід "Це безжальне благословення"
01.01.2026 21:29Емілі Сід «Це безжальне благословення». Ця книга з перших сторінок тримає в напрузі. Мені сподобалося ... -
АРТПРОЄКТ "НАШІ" авторки Шабас Оксани - художниці з Костянтинівки (Донецька обл.)
27.12.2025 22:12Шануємо! Пам'ятаємо! -
"Читацький гід" в Instagram бібліотеки
26.12.2025 21:42Треба знайти час для читання книг, навіть якщо це не завжди просто :-) -
Бібліотека - переможець Всеукраїнського конкурсу!
24.12.2025 22:55Це неймовірно! Неочікувано! Але, правда!!! Ми - перемогли! Дякуємо нашій пані Ользі, провідному ... -
Рубрика #Голоси_сучасності або Що читати на зимові свята
18.12.2025 11:53Книга - новинка. А вже захотілось почитати :-) А вам, шановні відвідувачі? -
Зимове читання: «Веріті» Коллін Гувер
02.12.2025 23:01«Веріті» Коллін Гувер, а ще теплий плед і кава... тихий зимовий вечір... з новою книжкою. -
П’ятий відкритий міжнародний конкурс репортажної фотографії «Україна 2025»
28.10.2025 14:04Талановита людина талановита у всьому. Бажаємо нашому земляку-костянт инівцю, який зараз мешкає у м. -
Обласна акція "Словничок Донеччини"
28.10.2025 13:26Дуже цікаву інформацію знайшла, коли шукала матеріал за питанням діалектних слів Донеччини, а саме ...
Наиболее читаемые
Syndication
My Blog
Форма входа
Глава 25
- Подробности
- Категория: Лия
- Опубликовано 03.09.2014 15:35
- А ты что уселась? - переключилась Мил на меня, - иди и учись писать.
- А пудинг? – возмутилась я.
- Пудинг будет вечером. Ступай. Миссис Лора тебя уже заждалась, - был ответ.
Вот странная личность! То защищает меня от притеснений учительницы, то заставляет уважать ту же учительницу и выполнять её несправедливые приказы.
Я встала из-за стола и, разочарованная в Мил, медленно направилась к выходу. Обернувшись в последний момент, увидела, как Мил, облокотившись о стол, закрыла лицо кухонным полотенцем. Видимо, поняв, что сделала мне больно, она рыдала. Но мне не хотелось её утешить: ещё слишком жива была моя обида.
Я нисколько не торопилась возвращаться в класс. Напротив, накинув на плечи дублёнку и сменив домашние туфли на более теплую обувь, я направилась во двор, конечно же, к жильцу маленькой сиротливой будки. На улице было очень холодно. Ледяной ветер ломал тяжелые ветви старых деревьев, а молодые - терзал ещё нещаднее. Я подошла совсем близко к будке. Динго не показывался из неё. Я заглянула внутрь. Он лежал неподвижно и смотрел перед собой стеклянными глазами.
- Всё будет хорошо… всё будет хорошо, - шептала я, гладя Динго по голове. В тот момент я утешала, скорее, себя, чем своего любимца. Мне хотелось исчезнуть, испариться и ни о чём не думать. Я взглянула на хмурое небо, туда, где оно сливалось с землёй, и вдруг в какой-то миг за этой далью мне открылся иной мир, в котором было ярко-голубое небо, зелёная трава, где всё дышало довольством и счастьем. Боже мой, как же мне хотелось туда, в иную счастливую жизнь!
В карманах моей дубленки всегда было много всяческих безделушек: от фантиков и фигурок игрушечных солдатиков до разноцветных камушков. Я достала из кармана кусочек зеленого стекла и ловко перерезала им веревку, которой был привязан Динго. Но он оставался по-прежнему недвижим. Ещё будучи дома, в свою походную сумку я положила несколько кусочков говядины. Как только я достала из сумки свёрток, Динго, почувствовав запах съестного, поднял голову. Я обрадовалась и тут же скормила ему все свои запасы. Дальше мне предстояло открыть тяжелые ворота. Но как это сделать без ключа? Вскоре я услышала за воротами странный шорох и чей-то знакомый голос, который отчётливо произнёс:
- Лабракора!
Я несколько секунд стояла в оцепенении. Кому же из моих знакомых принадлежит этот голос с хрипотцой, и что значит «лабракора»?

Подробнее...