Комментарии
-
Куклы БЛАЙЗ
28.02.2026 00:41 -
Суп из осетрины по-донбасски
27.02.2026 18:29Если вы хотите приобрести надежное средство для бизнеса, воспользуйтесь лизинг коммерческого транспорта ... -
Суп из осетрины по-донбасски
27.02.2026 18:11Если вы мечтаете о надежном и уютном жилье, обратитесь к специалистам, предлагающим каркасные дома ... -
Суп из осетрины по-донбасски
27.02.2026 17:58Если вам нужен надежный автоматический складной нож для походов и ежедневного ношения, посмотрите ... -
Куклы БЛАЙЗ
27.02.2026 17:47Море клиентов и процветания ! кокс, меф, шиш, гаш конечно оно так, все придет строго сколько сколько ... -
Куклы БЛАЙЗ
27.02.2026 07:46Центр неврологии — это место, куда обращаются при самых разных проблемах с нервной системой: от частых ... -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
24.02.2026 12:44А я раз 15 прочёл -
Юрій ряст: Світло донецького слова
19.02.2026 17:39Дуже тепла, добра і "тиха" лірика Юрія Ряста - саме до душі, до серця довгими зимовими вечорами. -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
18.02.2026 22:45Поверталась і не раз. Але не можу читати через силу. Містика якась)))) -
Пеппі Довгапанчоха — дівчинка, яка зламала всі шаблони
16.02.2026 21:4110/10. Це книга-вітамін, яка лікує від зайвої серйозності та нагадує: у кожному з нас живе бунтівник ... -
Бібліотечний бум на книгу "Служниця" Фріди Макфадден
12.02.2026 14:27Не читала - не дивилася, але звучить ІНТРИГУЮЧЕ! Пошукаю електронний варіант книги. Хоча разом зі ШІ ... -
155 років від дня народження Лесі Українки
12.02.2026 14:01Читання тексту та музичне виконання тексту сприймається по-різному. Але цікаво, неперевершено. -
Сяйво рідного дому: Соняшники
10.02.2026 23:29Творча робота Вікторії нагадує рідні міста, дім, близьких людей. Справжнє сяйво рідного дому. Чекаємо ... -
"Читацький гід" в Інстаграм бібліотеки пропонує #ЧитайДумай про що?
04.02.2026 16:33Насправді, є над чим подумати -
«Кафе на краю світу» Джона Стрелекі
04.02.2026 15:50Нова книга — як нове знайомство. З автором. З героями. І, несподівано, із самим собою. Це історія про ... -
Що стається з книгою, коли її не читають?
29.01.2026 23:17Для мене це «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Він зберігає дуже просту, але водночас складну ... -
"Читацький гід" запрошує "посмакувати" книгу
16.01.2026 16:45Стейк із кров’ю під солодким соусом. На вигляд — ідеально поданий, акуратний, навіть апетитний. Перший ... -
Бібліотечний 2025-ий, або Рік, коли книги об'єднували
08.01.2026 18:55Креатив зашкалює, особливо у молодих фахівців :-) Дякую всій бібліотечній команді. Нас небагато, але ... -
#Читацький_гід в Інстаграм бібліотеки рекомендує книгу Емілі Сід "Це безжальне благословення"
01.01.2026 21:29Емілі Сід «Це безжальне благословення». Ця книга з перших сторінок тримає в напрузі. Мені сподобалося ... -
АРТПРОЄКТ "НАШІ" авторки Шабас Оксани - художниці з Костянтинівки (Донецька обл.)
27.12.2025 22:12Шануємо! Пам'ятаємо!
Наиболее читаемые
Syndication
My Blog
Форма входа
Глава 12
- Подробности
- Категория: Лия
- Опубликовано 24.06.2014 17:05
Как я уже говорила, Нина часто сбегала из приюта. Иногда просто для того, чтобы погулять со мной и Динго. Динго всегда искренне радовался этим встречам, облизывал Нине лицо. Она сначала кривилась от подобных проявлений нежности, но, видя искреннюю, неподдельную собачью радость, в конце концов, расплывалась в улыбке.
В дни, когда Нина инкогнито появлялась в нашем доме, у нас начинался тайный пир. Прячась от мамы и папы, мы, а с нами ещё Мил и мистер Смит, садились в укромном местечке и начинали поедать всякие деликатесы, которые, зная о предстоящем визите моей подруги, наготавливала нянечка. Эти дни я вспоминаю как одни из самых прекрасных. Они дарили хорошее настроение на ближайшие дождливые недели.
Одним невесёлым туманным утром меня, как всегда, разбудила Мил. К моему удивлению она велела надеть парадное платье. Потом заплела мне две тугие косы. На себя надела парадный фартук.
- К чему это всё? - думала я. - О, кажется, я поняла! Приедет мистер Пакирсон.
Дело в том, что мистер Пакирсон частенько наведывался к нам в зимние деньки. Но, странно, его приезд никогда не вызывал подобной сумотохи: я продолжала бегать в домашнем, Мил тоже не наряжалась.
После завтрака Мил велела мне сидеть в своей комнате и ждать её сигнала о том, что пора спускаться. Я уж стала думать, что к нам заявится какой-нибудь граф или персона ещё поважнее. Через час, спускаясь по лестнице, я увидела, что возле парадной двери собрались все обитатели нашего дома. Мил помогала некому человеку, стоящему спиной, снять дубленку. Мама стройная, словно березка, выжидательно стояла поодаль, сложив руки в замок. А отец внимательно следил за каждым движением нянечки.
Подробнее...