Комментарии
-
Куклы БЛАЙЗ
27.02.2026 07:46Центр неврологии — это место, куда обращаются при самых разных проблемах с нервной системой: от частых ... -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
24.02.2026 12:44А я раз 15 прочёл -
Юрій ряст: Світло донецького слова
19.02.2026 17:39Дуже тепла, добра і "тиха" лірика Юрія Ряста - саме до душі, до серця довгими зимовими вечорами. -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
18.02.2026 22:45Поверталась і не раз. Але не можу читати через силу. Містика якась)))) -
Пеппі Довгапанчоха — дівчинка, яка зламала всі шаблони
16.02.2026 21:4110/10. Це книга-вітамін, яка лікує від зайвої серйозності та нагадує: у кожному з нас живе бунтівник ... -
Бібліотечний бум на книгу "Служниця" Фріди Макфадден
12.02.2026 14:27Не читала - не дивилася, але звучить ІНТРИГУЮЧЕ! Пошукаю електронний варіант книги. Хоча разом зі ШІ ... -
155 років від дня народження Лесі Українки
12.02.2026 14:01Читання тексту та музичне виконання тексту сприймається по-різному. Але цікаво, неперевершено. -
Сяйво рідного дому: Соняшники
10.02.2026 23:29Творча робота Вікторії нагадує рідні міста, дім, близьких людей. Справжнє сяйво рідного дому. Чекаємо ... -
"Читацький гід" в Інстаграм бібліотеки пропонує #ЧитайДумай про що?
04.02.2026 16:33Насправді, є над чим подумати -
«Кафе на краю світу» Джона Стрелекі
04.02.2026 15:50Нова книга — як нове знайомство. З автором. З героями. І, несподівано, із самим собою. Це історія про ... -
Що стається з книгою, коли її не читають?
29.01.2026 23:17Для мене це «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Він зберігає дуже просту, але водночас складну ... -
"Читацький гід" запрошує "посмакувати" книгу
16.01.2026 16:45Стейк із кров’ю під солодким соусом. На вигляд — ідеально поданий, акуратний, навіть апетитний. Перший ... -
Бібліотечний 2025-ий, або Рік, коли книги об'єднували
08.01.2026 18:55Креатив зашкалює, особливо у молодих фахівців :-) Дякую всій бібліотечній команді. Нас небагато, але ... -
#Читацький_гід в Інстаграм бібліотеки рекомендує книгу Емілі Сід "Це безжальне благословення"
01.01.2026 21:29Емілі Сід «Це безжальне благословення». Ця книга з перших сторінок тримає в напрузі. Мені сподобалося ... -
АРТПРОЄКТ "НАШІ" авторки Шабас Оксани - художниці з Костянтинівки (Донецька обл.)
27.12.2025 22:12Шануємо! Пам'ятаємо! -
"Читацький гід" в Instagram бібліотеки
26.12.2025 21:42Треба знайти час для читання книг, навіть якщо це не завжди просто :-) -
Бібліотека - переможець Всеукраїнського конкурсу!
24.12.2025 22:55Це неймовірно! Неочікувано! Але, правда!!! Ми - перемогли! Дякуємо нашій пані Ользі, провідному ... -
Рубрика #Голоси_сучасності або Що читати на зимові свята
18.12.2025 11:53Книга - новинка. А вже захотілось почитати :-) А вам, шановні відвідувачі? -
Зимове читання: «Веріті» Коллін Гувер
02.12.2025 23:01«Веріті» Коллін Гувер, а ще теплий плед і кава... тихий зимовий вечір... з новою книжкою. -
П’ятий відкритий міжнародний конкурс репортажної фотографії «Україна 2025»
28.10.2025 14:04Талановита людина талановита у всьому. Бажаємо нашому земляку-костянт инівцю, який зараз мешкає у м.
Наиболее читаемые
Syndication
My Blog
Форма входа
Светлая память светлому человеку
- Подробности
- Категория: Светлана Турчина
- Опубликовано 05.10.2021 12:14
2 0ктября, в день своего 80–летия ушла из жизни СВЕТЛАНА ФЕДОРОВНА ТУРЧИНА – известный в городе и далеко за его пределами большой поэт, большой человек уходящей эпохи, ЧЛЕН НАЦИОНАЛЬНОГО СОЮЗА ЖУРНАЛИСТОВ УКРАИНЫ, МЕЖРЕГИОНАЛЬНОГО СОЮЗА ПИСАТЕЛЕЙ УКРАИНЫ.
ЕЁ стихи известны не только по литературным страницам местной прессы, не только по региональным и личным сборникам поэзии, но и по социальным сетям, где она почти до последних дней руководила международным литературным сообществом «Содружество», среди участников которого было много известных писателей и поэтов Украины и других стран. До этого 30 лет руководила поэтическим «Содружеством» при центральной городской библиотеке Константиновки, где собирались местные талантливые люди и под ее руководством издавали общие и личные сборники поэзии, организовывали встречи с местными студентами, школьниками, и изучали творчество великих. ЕЁ девизом, как и девизом ее любимого поэта Марины Цветаевой, был девиз «НИ ДНЯ БЕЗ СТРОЧКИ». Хотя веселых стихов в творчестве Светланы Федоровны было мало. Особенно в последнее время преобладали темы духовности и одиночества. ЕЁ сборники «Остановленные мгновения», «Сердце и судьба», «Несвоевременные стихи», «Я хочу рассказать» и другие – наполнены болью о горестях и бедах человеческих, о страданиях души, о том, как трудно оставаться человеком человеку на Земле.
Светлана Федоровна родилась в Краснодарском крае, в станице Ново – Минской в год начала Великой Отечественной войны. В семье уже было трое детей - 2 брата и сестра. Детство, как и у многих сверстников, было опалено войной, жизнь прошла под знаком беды – отец погиб на фронте.
В родной казачьей станице закончила школу, стала студенткой факультета иностранных языков в Краснодаре. Юность была счастливой, творчески богатой. Стихи начала писать рано, еще в школьные годы. Еще в институте занялась наукой – интересовало неокантианство. И мораль в ФРГ. После института работала в школе, получила приглашение в Адыгейский государственный пединститут в Майкоп, где преподавала философию.
Много печаталась в общесоюзных газетах и журналах, краевых и городских, руководила областным литературным объединением, была внештатным корреспондентом Адыгейского радио, вела еженедельную собственную программу «Наш город – наш дом». Когда судьба забросила в Константиновку, работала в филиале украинского заочного политехнического института преподавателем философии, немецкого и английского языков до самого закрытия института. Константиновку полюбила и жила ее болями и проблемами.
Стихи для нее были жизнью. Не дополнением к ней, а самой жизнью. Книги, литературное творчество – вот что держало ее на этом свете. За долгие годы исписано более 70 огромных общих тетрадей. Они хранят мысли и душу Поэта с большой буквы.
Стихи рождались ежедневно на заре. Они расскажут, о чем думалось, что читалось, о чем болела душа. Стихи не лгут и не играют в счастье, как и в беду. Они зовут задуматься о наших проблемах, чьей – то боли человеческой, о нашем бытие.
13 января 2020 года она попрощалась со всеми в связи с ухудшившимся состоянием здоровья. Сегодня ее уже нет с нами, но живут и останутся жить ее стихи, а в них – ее думы, ее переживания, боль огромного доброго сердца.
(Надежда Львовна Штанько, руководитель литературного объединения «Зеркало»)
Пішла з життя людина, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани, ім'я якій Вчитель. Людина неймовірної сили духу та глибокої внутрішньої гідності – Світлана Федорівна Турчина. Ми пам'ятаємо її як інтелігентну й високоінтелектуальну людину, талановиту поетесу, викладача філософії. Для багатьох із нас Світлана Федорівна була по-родинному близькою людиною та мудрим наставником. Вона блискуче володіла словом і мала безцінний дар - майстерно передавати свої знання молоді. Її високий професіоналізм у поєднанні зі щирим захопленням своєю справою, любов'ю до життя та добрим серцем стали міцним фундаментом у формуванні поета від Бога. За роки існування Літературного об’єднання «Співдружність» в центральній міській публічній бібліотеці Світлана Федорівна завдяки книгам виховала не одне покоління української молоді, своєю неймовірною енергією надихнула талановитих костянтинівців на створення поезій. Тож увесь колектив бібліотеки завжди з теплом і вдячністю згадуватимуть Людину з великої літери – Світлану Федорівну Турчину. Світлий і незгасний спомин про її добрі земні справи назавжди залишиться в серцях усіх, хто її знав.
We will save you in our hearts...
Вічна пам'ять...
(Колектив центральної міської публічної бібліотеки)



Комментарии
RSS лента комментариев этой записи