Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Наиболее читаемые

Форма входа

Календарь

<< < Февраль 2021 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28

03 Февраль 2021

Яскраві качечки

Article Details
Категория Рожнова Оксана

03 02 21 145499788

На вулиці сиро і пасмурно, дощ, але дуже хочеться яскравих кольорів.
Дві качки - два яскравих сонця.

Читать далее

Музейні історії: Еволюція «-фонів» - Патефон

Article Details
Категория Історія Костянтинівки

03 02 21 Патефон

   У 1907 році службовець французької фірми «Пате» Гільйом Кеммлер спростив дизайн грамофону: величезний рупор вбудував в середину корпусу і зробив новий апарат малогабаритним і переносним: він був скомпонований у вигляді чемоданчика, переносився у застебнутому виді за спеціальну ручку. Назва «патефон» більш була поширена в Радянському Союзі і об’єднувала два слова: «пате» назва фірми - виробника, «фон» в перекладі означає «звук». В інших країнах патефон називали по-різному – графофон, фонограф, віктрола, «гово́ряча машина». З появою патефонів замість сталевих голок, розрахованих на програвання однієї платівки, стали використовувати сапфірові голки, розраховані на багато численне використання.
   Легкий м’який шерех і трепетне шипіння платівок не заважало, а навпаки створювало особливу теплу атмосферу для слухачів. Трішечки чаклунства над музичним апаратом за допомогою поворотів ручки патефону, і ось вже ллються звуки музики і голоси улюблених співаків.
   На початку ХХ ст. в світі щорічно випускалось 3 тис. найменувань грамплатівок загальним тиражем більш 4 млн. Але вже з середини 50-х років патефон став витіснятися електрофоном.

Джерело

Читать далее

Блукає імпульс у нетрях нервів

Article Details
Категория Марина Акрам

145143739 10225974268409518 1769255715171316025 n

Блукає імпульс у нетрях нервів
Ніяк не може знайти дорогу
У тихім сумі. Громом - шепіт.
Мовчання б'є, накликає тривогу
І десь у хащах емоцій темних
Блиснула радість... і поманила.
Тоненька нитка чуттів ефемерних
Знов повертає життя до тіла
А зебра-доля на чорній смузі
Нявчить тихенько, звита в клубочок
За ніччю світло розвіє сумнів
Муркоче доля щось ніжно-ніжно
І вже не нетрі, — дзвінкий гайочок.
Буває, часом така година
Коли впадеш у прострацію часу
Як звір, знаходить в собі людина
Дорогу в світло, дорогу в щастя.
Лютий, 3. 2021р. Індія

   Бажаю вам ніколи не піддаватися розпачу навіть у найтяжчі хвилини, навіть коли все валиться з рук, навіть коли світу білого за клопотами не видно. Все минає, як минає темна ніч. І наступає ясний день.

Читать далее




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.