Комментарии
-
Куклы БЛАЙЗ
28.02.2026 00:41 -
Суп из осетрины по-донбасски
27.02.2026 18:29Если вы хотите приобрести надежное средство для бизнеса, воспользуйтесь лизинг коммерческого транспорта ... -
Суп из осетрины по-донбасски
27.02.2026 18:11Если вы мечтаете о надежном и уютном жилье, обратитесь к специалистам, предлагающим каркасные дома ... -
Суп из осетрины по-донбасски
27.02.2026 17:58Если вам нужен надежный автоматический складной нож для походов и ежедневного ношения, посмотрите ... -
Куклы БЛАЙЗ
27.02.2026 17:47Море клиентов и процветания ! кокс, меф, шиш, гаш конечно оно так, все придет строго сколько сколько ... -
Куклы БЛАЙЗ
27.02.2026 07:46Центр неврологии — это место, куда обращаются при самых разных проблемах с нервной системой: от частых ... -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
24.02.2026 12:44А я раз 15 прочёл -
Юрій ряст: Світло донецького слова
19.02.2026 17:39Дуже тепла, добра і "тиха" лірика Юрія Ряста - саме до душі, до серця довгими зимовими вечорами. -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
18.02.2026 22:45Поверталась і не раз. Але не можу читати через силу. Містика якась)))) -
Пеппі Довгапанчоха — дівчинка, яка зламала всі шаблони
16.02.2026 21:4110/10. Це книга-вітамін, яка лікує від зайвої серйозності та нагадує: у кожному з нас живе бунтівник ... -
Бібліотечний бум на книгу "Служниця" Фріди Макфадден
12.02.2026 14:27Не читала - не дивилася, але звучить ІНТРИГУЮЧЕ! Пошукаю електронний варіант книги. Хоча разом зі ШІ ... -
155 років від дня народження Лесі Українки
12.02.2026 14:01Читання тексту та музичне виконання тексту сприймається по-різному. Але цікаво, неперевершено. -
Сяйво рідного дому: Соняшники
10.02.2026 23:29Творча робота Вікторії нагадує рідні міста, дім, близьких людей. Справжнє сяйво рідного дому. Чекаємо ... -
"Читацький гід" в Інстаграм бібліотеки пропонує #ЧитайДумай про що?
04.02.2026 16:33Насправді, є над чим подумати -
«Кафе на краю світу» Джона Стрелекі
04.02.2026 15:50Нова книга — як нове знайомство. З автором. З героями. І, несподівано, із самим собою. Це історія про ... -
Що стається з книгою, коли її не читають?
29.01.2026 23:17Для мене це «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Він зберігає дуже просту, але водночас складну ... -
"Читацький гід" запрошує "посмакувати" книгу
16.01.2026 16:45Стейк із кров’ю під солодким соусом. На вигляд — ідеально поданий, акуратний, навіть апетитний. Перший ... -
Бібліотечний 2025-ий, або Рік, коли книги об'єднували
08.01.2026 18:55Креатив зашкалює, особливо у молодих фахівців :-) Дякую всій бібліотечній команді. Нас небагато, але ... -
#Читацький_гід в Інстаграм бібліотеки рекомендує книгу Емілі Сід "Це безжальне благословення"
01.01.2026 21:29Емілі Сід «Це безжальне благословення». Ця книга з перших сторінок тримає в напрузі. Мені сподобалося ... -
АРТПРОЄКТ "НАШІ" авторки Шабас Оксани - художниці з Костянтинівки (Донецька обл.)
27.12.2025 22:12Шануємо! Пам'ятаємо!
Наиболее читаемые
Форма входа
Июнь 2014
13 Июнь 2014
Олі
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Олі
Несподівана зима
Моє серце обійма,
В ньому холод зими,
Бо ніколи вже ми
Не зустрінемось.
Все - дарма!...
Доторкнися, мій бажаний,
Своїм поглядом на мить! -
Світить вірності зороя нам,
Серед ночі мерехтить!
Згасне тихо на світанні,
Щоб засяяти вночі,
Невмираюче кохання
Її сяєвом кричить!
Несподівана ж зима
Моє серце обійма,
В серці холод зими,
Бо ніколи вже ми
Не зустрінемось.
Все - дарма!
На шляху моїм до щастя
Так багато вже біди...
Я благаю: повертайся,
Із минулого прийди!
Я благаю до нестями:
Повернися хоч у сні!
Зачаруй мене піснями,
подаруй мені пісні!
Наші долі - дві різні дороги
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Наші долі - дві різні дороги,
Два до болю не схожих шляхи.
Їх врізнобіч життєві тривоги
Повели, а за ними - птахи
Наших мрій, що колись не здійснились,
Розлетілись птахи наших мрій,
Наче щастя нам тільки наснилось,
І, мов ластівка, пурхнуло з вій...
А початок шляхів на світанні
Був ясним, як небес благодать,
Та зрадливе, примхливе кохання
Ще не знало, як болісно знать,
Що нічого в житті не повернеш
І спочатку життя не почнеш,
Наросло ж бо колючого терну
Стільки, що вже і не перетнеш.
Світлані
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Світлані
Картає серце пізнє каяття.
Навіщо, любий, дарував надію?
Обкрадене чеканнями життя,
Нездійснені мої найкращі мрії!
Коханка я, коханка я твоя.
Та, Господи, яке ж гірке похмілля!
У тебе є родина і сім’я.
У мене - гіркота хмільного зілля...
Кому потрібне в Небесах це катування -
Солодкий біль,
солодкий жах твого кохання?
Обіймів проклятих твоїх
міцні кайдани,
І поцілунків щемний гріх, пекучі рани?
Самотня, наче зіронька ота,
Що на світанні болісно чарує,
Коротка зустріч - й знову самота,
Хоч навкруги життя гучне вирує...
Приречена до тебе я чому?
Чому звільнити крила я не смію?
Свою самотність, мов свою тюрму,
Чому по вітровію не розвію?
Кому потрібне в Небесах це катування -
Солодкий біль,
солодкий жах твого кохання?
Обіймів проклятих твоїх міцні кайдани,
І поцілунків щемний гріх,
пекучі рани?
Любовь не ведает исполненных надежд
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Любовь не ведает исполненных надежд -
Раздавит их обыденности бремя.
Каких бы не использовал одежд -
Их обличит безжалостное время.
О вечности любви былой обет
Окажется со временем в конфузе,
И превратишься ты с теченьем лет
В романтика, лишенного иллюзий.
11 Июнь 2014
Любимый чистит двор от снега
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Любимый чистит двор от снега,
А я стихи ему пишу.
Когда придет, блаженной негой
Его я тело окружу:
Потру замерзшие ладошки,
Со лба сотру ему я пот,
Подам чайку, попарю ножки
И обниму на год вперед!
Он спросит глупо-удивленно:
-Ты, баба, не сошла с ума?
А просто нынче день влюбленных!
Погода классная. Зима.
Расставание - не дверью
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Расставание - не дверью
Оглушительный хлопок.
Смерть любви и смерть доверья,
Преподнесенный урок.
То - что надобно отплакать,
Отболеть, отгоревать.
То - что битою собакой
Может к вам прийти опять.
Возвратившись, у порога
Ляжет свернутым клубком.
Расставание - надолго
В сердце кол и в горле ком…
Кто одинок, никем не будет брошен
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Кто одинок, никем не будет брошен -
Ни предан, ни оболган, ни гоним.
Вокруг - чужие. Повод есть хороший
Свободной быть, не с ними и не с ним.
Собою быть и никому в угоду
Не строиться по окрику «стоять!»,
Себя любить, стать сильною и гордой,
Лишь на себя и Бога уповать…
Кто одинок, не сможет изначально
Вкусить сполна предательства беды.
И что страшней - холодных стен молчанье
В пустом дому или удар под дых?
О. К.
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
О. К.
Рука дрожала, и текла слеза.
Я Вам письмо прощальное писала,
Я снова в нем хотела рассказать,
Как я все жду Вас, и как я устала…
Как я встречаю стойко поезда,
И как я жду визита почтальона,
Но он проходит мимо, как всегда,
С улыбкой виноватой и смущенной…
Я Вам пишу который год подряд
И складываю письма в ящик шкафа,
Где любопытный посторонний взгляд
Их не достанет…Осень вновь на арфе
Сыграет грустно свой прощальный вальс,
И пыл зима метелями остудит,
Но не устану я писать для Вас,
За блажь мою ну кто меня осудит?
Их столько, этих писем собралось,
Что я уже их вряд ли сосчитаю…
Но я пишу, пишу, не отсылая.
В них то, что между нами не сбылось…
Помню
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Помню
Словно золото, в теплых ладонях
Я кленовые листья держу.
На вопросы: «Ты помнишь?»,
«Ты помнишь?»
Слов ответных я не нахожу.
Ничего я еще не забыла,
Да и, вряд ли, забуду, родной!
Но зима уже посеребрила
Рыжий локон растрепанный мой.
Теплый ветер то злобно, то нежно
Неустанно его теребит,
Память старая раною свежей
Снова где–то под сердцем болит.
Этой встречи случайной смятенье,
Этой боли прошедшей возврат –
Словно пришлого прикосновенье,
Словно в темную ночь – звездопад.
...Словно золото, в юности гладил
Ты волос моих рыжих копну,
А теперь на них ласково глядя,
Не загладишь былую вину...
Забытая мелодия
- Article Details
- Категория Надежда Штанько
Забытая мелодия
Как прошлое над сердцем власть теряет!
Когда-то мною был ты так любим...
А нынче в памяти любовь моя всплывает,
Как от костра, что дотлевает, дым.
Рассеивая всю былую муку
Над пылью разлучивших нас дорог.
Не слышу в сердце о любви ни звука,
Не напишу о ней ни пары строк.
И голос твой, что мне звучал так часто
Нежнейшею мелодией любви,
Мелодией забытой и напрасной,
Не будит чувств, как ты их не зови...

Подробнее...